Нелегка доля сучасного чоловіка
Відео: судьбінушка робота-собаки з BostonDynamics (озвучка, багато матюків)
Альтернативні моделі репрезентації гендерних відносин в сучасній російській культурі досить часто пов`язані зі створенням нового образу чоловіка.Класична російська література створила безліч образів «слабких чоловіків», які цілком були поглинуті проблемами особистого самовизначення (так звані зайві люди - Онєгін, Печорін, персонажі Тургенєва), цуралися сімейного життя і не могли зробити щасливими закоханих в них прекрасних жінок. Виховання дітей цих героїв теж практично не турбувало. Про сімейні цінності замислювалися хіба що герої Л. М. Толстого. У радянській культурі чоловік зображувався як слуга партії і держави. Якщо він і виховував молоде покоління, то це відбувалося, як правило, в суспільному житті, наприклад на виробництві. У розглянутих вище зразках мужності в телесеріалах або масових романах чоловік постає або як брутальний боєць з соціальним злом, або як приручений «жіночим світом» мелодрами коханець і чоловік. Виникає питання: а чи може сучасний чоловік грати якусь самостійну роль в сім`ї? Мова при цьому йде про його моральних якостях, а не про часто зображуваної функції годувальника і добувача. Відповідь на це питання можна знайти в деяких творах, створених останнім часом, наприклад в кінокартинах режисера А.Звягінцева «Повернення» (2003) і «Вигнання» (2007). Обидва фільми мали великий суспільний резонанс, в тому числі і з точки зору піднятих в них гендерних проблем.
Важливо, що сім`я представлена у А.Звягінцева не як область приватного життя, а як своєрідна опора гуманістичних цінностей, і відповідальність за збереження цих цінностей покладається на чоловіка. Чоловік тут втілює владне початок. Це для Звягінцева аксіома. Проблема полягає в самому характері цієї влади, в її ціні.
Обидва кінофільму - своєрідні притчі, в яких приглушена побутова та історична конкретика. Особливо це впадає в очі в «Вигнання», де персонажі наділені інтернаціональними іменами (Алекс, Марк, Віра). Притчева естетика якраз і свідчить про тяжіння творців фільму до есенціалістських розуміння мужності і жіночності, тобто до зображення гендерних ролей як спочатку заданих, як призначення і долі. Проблема полягає в тому, що сучасна людина, перш за все чоловік, від цього свого призначення відступає, або йому потрібні додаткові зусилля, щоб зрозуміти свою гендерну місію. Жінка у А. Звягінцева показана дружиною і матір`ю, істотою, залежним від чоловічого рішення. Все, що вона може, - це спровокувати чоловіка на вибір між добром і злом. Таку роль жінки в фільмі «Вигнання» відзначила одна з учасниць інтернет-форуму:
«Крім всіх інших, привернула увагу остання сцена фільму. Жінки, які прибирають поле, махають вилами, співають собі, ні про що таке не думають, тут же і дітей ростять - як би в піку Вірі, думаючої жінці (героїні фільму, яка повідомила чоловікові про свою вагітність від іншого чоловіка, щоб якраз спровокувати чоловіка на відповідальний вчинок. - І.С.). Знай живи собі, так дітей рости. Не твоє це справа думати. Від цього лиха одні »(http: //kino.ru/forum.php?id=3312 3 січня 2008).
Головну чоловічу роль у обох фільмах А.Звягінцева виконує Костянтин Лавроненко, що став в російському кінематографі 2000-х років втіленням благородної і в силу цього приреченої на страждання і самотність мужності. У його екранному вигляді головним виявляється погляд, сповнений роздуми і прихованої болю, що таїть здатність до самовідданої любові. Цей імідж проявляється навіть тоді, коли Лавроненко грає сюжетно негативного персонажа в популярному серіалі «Ліквідація». Образ ворожого диверсанта, створений актором, неоднозначний, бо він не тільки бандит, а й самовіддану і ніжний коханець. Іншими словами, персонажі Лавроненко репрезентують складну емоційну життя чоловіка, чого нашій культурі давно не вистачало.
У фільмі «Вигнання» поруч з Алексом, персонажем Лавроненко, з`являється його старший брат Марк (А.Балуев). Саме Марк, дізнавшись про вагітність Віри, дружини Алекса, практично не обговорюючи складності і моральної неоднозначності ситуації, вольовим рішенням організовує аборт, від якого молода жінка вмирає. Для Марка більш значущі зовнішні ознаки репутації сім`ї, а не моральна і навіть релігійна - картина сповнена християнських асоціацій - проблематика. За те, що Марк вважав за краще не співчуття і розуміння, а жорстокий закон сили, його чекає розплата: він вмирає на самоті від серцевого нападу, проклинають власним братом. На думку А.Звягінцева, свою традиційну роль «чоловіка», який опікується жінок, і «батька», який проводить ініціацію синів ( «Повернення»), яка покликана перетворити хлопчиків, які перебувають в дитячої безтурботності біля матерів, в чоловіків, може виконати тільки емоційно багатий , здатний до самовідданості і самозречення чоловік. Чоловік світ тримається на любові і співчутті слабким, а не на одній лише силі і агресії. Режисер як би закликає сучасних чоловіків до «поверненню» додому, в сім`ю. Роль вихователя синів, чоловіка розглядається їм як істинне призначення чоловіки, і за виконан-цій ролі нерідко доводиться платити трагічну ціну.
При уявній традиційності чоловічих образів у фільмах А.Звягінцева вони представляються новими через свою внутрішню суперечливість, проблемності. Саме на чоловіка, а не на жінку творець фільмів покладає відповідальність за збереження гуманістичних цінностей. Жінки у Звягінцева явно не в змозі нести на своїх плечах вантаж виховання дітей, не здатні перетворити хлопчиків в чоловіків. Вони, слабкі і беззахисні, як би закликають чоловіків повернутися до своєї архетипической, древньої, початкової культурної ролі морального авторитету.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
