Робота з дітьми з затримкою психічного розвитку
Тема: Особливості роботи педагога з дітьми, що мають затримку психічного розвитку
зміст
Вступ
Глава 1.Задержка психічного розвитку як психолого-педагогічна проблема
1.1 ЗПР як одна з форм дизонтогенеза
.2 Психолого-педагогічні особливості учнів з ЗПР
1.3. Педагогічна діагностування молодших школярів з ЗПР
Глава 2. Особливості роботи педагога з дітьми, що мають ЗПР
висновок
література
ВСТУП
Тема даної курсової роботи - Особливості роботи педагога з дітьми, що мають затримку психічного розвитку.
Актуальність даної теми полягає в наступному:
У сучасній педагогічній теорії і практиці процес навчання дітей з затримкою психічного розвитку розглядається з точки зору надання дітям з проблемами в розвитку можливості навчання в масовій загальноосвітній школі разом зі звичайними дітьми при створенні додаткових умов (організаційних, педагогічних, психологічних), що полегшують процес навчання [19 с. 12].
Для вчителя, який працює зі школярами в умовах інтегрованого класу, осягнення суті процесу навчання дітей з затримкою психічного розвитку є надзвичайно важливим [19 с. 54].
Число учнів початкової школи, які не справляються з вимогами стандартної шкільної програми, за останні 20-25 років зросла в 2-2,5 рази (30% і більше). Слабке здоров`я дошкільників стає однією з причин, що ускладнюють їх адаптацію до шкільних навантажень. Напружений режим шкільного життя призводить до різкого погіршення соматичного і психоневрологічного здоров`я ослабленого дитини [15 с. 31].
Ситуація ускладнюється такими факторами, як створення мережі гімназійних, ліцейських класів і впровадження ускладнених програм без належної попередньої підготовки, що викликає відтік найбільш здібних учнів в престижні класи і школи і, як наслідок, тенденцію до переважання в загальноосвітній школі дітей з проблемами в навчанні і в розвитку [24 с. 22].
Найбільш численну групу ризику шкільної дезадаптації складають школярі з так званої затримкою психічного розвитку (ЗПР) [23 с. 65]. Дана категорія була виділена в зв`язку з різким підвищенням числа стійко невстигаючих дітей, викликаним переходом школи на нові, ускладнені програми навчання. Комплексне і системне вивчення затримки психічного розвитку почалося у вітчизняній дефектології в 60-і роки XX століття і пов`язаний з іменами таких вчених, як Т. А. Власова, В. М. Астапов, Н. С. Певзнер, В. М. Лубовский, С. Виготський, Т.А. Власова, Б.В. Зейгарник, А.Р. Лурія, В.В. Лебединський, К.С. Лебединська, Г.Є. Сухарева і триває досі. Однак успішному здійсненню корекційної роботи з учнями даної категорії найчастіше перешкоджають дефіцит спеціально підготовлених кадрів, які здійснюють психолого-педагогічний супровід дітей з ЗПР, недостатня обізнаність фахівців про механізми виникнення і сутності затримки психічного розвитку, а також пріоритетність нозологічної (медичної) діагностики в характеристиці рівня психічного розвитку дитини: діагноз Затримка психічного розвитку визначається виключно в результаті обстежують вання психолого-медико-педагогічною комісією (ПМПК), де, незважаючи на комплексність цього процесу, вирішальне слово залишається за лікарем-психіатром. При цьому в ході дослідження, як правило, недостатньо глибоко розкриваються справжні причини шкільної неуспішності, не визначаються механізми та перспективи індивідуального розвитку потенціалів дитини [7 с. 87].
Очевидно, що для педагога масової загальноосвітньої школи, що працює з дітьми, що мають відхилення в розвитку, необхідна сформованість деяких спеціальних знань і умінь, особистісних якостей, без яких процес навчання зазначеної категорії дітей буде неефективним. При навчанні школярів із затримкою психічного розвитку такого роду знаннями є, в першу чергу, знання про психолого-педагогічних особливостях цієї категорії дітей [16 с. 53].
Об`єктом нашого дослідження є робота з дітьми, що мають ЗПР.
Предметом: особливості роботи педагога з дітьми, що мають ЗПР.
Гіпотеза: знання про психолого-педагогічних особливостях дітей з затримкою психічного розвитку допомагають педагогам і фахівцям психологічної служби в здійсненні індивідуального і диференційованого підходу до дітей даної категорії, у виробленні тактики їх навчання, що сприяє більш міцному оволодінню освітньою програмою.
Метою роботи є: розробка рекомендацій для педагогів щодо оптимізації навчання дітей з ЗПР.
Для досягнення даної мети необхідно вирішення низки завдань:
1. Розглянути ЗПР як одну з форм дизонтогенеза
2. Розглянути психолого-педагогічні особливості учнів з ЗПР
. Розкрити зміст педагогічного діагностування молодших школярів з ЗПР
. Визначити специфіку роботи педагога з дітьми мають ЗПР
. Визначити принципи корекційно-педагогічної роботи з учнями мають ЗПР
. Визначити основні напрямки корекційно-педагогічної роботи з учнями, що мають ЗПР
. Розробити рекомендації для педагогів щодо оптимізації навчання дітей з ЗПР.
Психокорекційна робота з дітьми з затримкою психічного розвитку
Нікішина В.Б. Курськ, КДМУ
Лейтмотивом висновків вітчизняних психологів є положення: затримка психічного розвитку дітей в усіх формах може піддаватися педагогічної корекції в таких умовах, які відповідають стану дитини. У той же час комплексне і багатопланове вивчення дітей з ЗПР в цих умовах має сприяти уточненню і подальшому розвитку наявних наукових відомостей про них. На цій підставі результати проведеного комплексного експериментально-психологічного обстеження дітей з ЗПР з використанням сучасного апарату багатовимірної статистики дозволяють виділяти суттєву інформацію в структурі зв`язків психологічних особливостей дітей названої категорії.
Проведене експериментально-психологічне дослідження пізнавальних особливостей дітей з затримкою психічного розвитку з використанням багатовимірного аналізу дозволило виділити істотні зв`язки між досліджуваними пізнавальними процесами: увагою, пам`яттю і розумовими процесами.
width = "400" height = "161" alt = "робота з дітьми з затримкою психічного розвитку" title = "робота з дітьми з затримкою психічного розвитку" style = "margin: 5px; float: left;" />Як психологічного матеріалу були використані методики:
дослідження уваги та розумової працездатності ( "Корректурная проба")
дослідження опосередкованого запам`ятовування (по Леонтьєву О.М.)
дослідження логічної функції мислення ( "Істотний ознака")
дослідження аналітико-синтетичної діяльності ( "Виключення понять")
(См.Методіческіе вказівки щодо застосування відповідних методик).
На підставі отриманих результатів багатовимірного аналізу даних експерементально-психологічного дослідження дітей з ЗПР були виявлені специфічні зв`язку в структурі пізнавальних особливостей, які можуть бути використані в системі психокорекційної роботи фахівців.
На підставі результатів, отриманих в ході експериментально-психологічного дослідження пізнавальних особливостей дітей з ЗПР (Таблиця 1) можна визначити провідні напрямки психокорекційної впливу при дослідженні когнітивної сфери дитини.
Таблиця 1
Значні коефіцієнти кореляції показників пізнавальних особливостей дітей з ЗПР (r / 5% = 0,359, # 61537 = 0,05)
Корекційна робота з дітьми з ЗПР. Природа дефекту, зміст і цілі роботи.
Труднощі побудови корекційно-педагогічних програм обумовлені різноманіттям проявів ЗПР:
ЗПР конституційного походження (гармонійний психічний і психофізичний інфантилізм). При даному варіанті на перший план в структурі дефекту виступають риси емоційної та особистісної незрілості. Інфантильність психіки часто поєднується з інфантильним типом статури, з дитячістю міміки, моторики, переважанням емоційних реакцій в поведінці. Такі діти проявляють творчість в грі, ця діяльність для них найбільш приваблива, на відміну навчальної. Займатися вони не люблять і не хочуть. Перераховані особливості ускладнюють соціальну, в тому числі, шкільну адаптацію. Для таких дітей характерні непослідовність. Безвідповідальні, порушення уваги, не виражений інтелект. Насилу підкоряються правилам дисципліни.
ЗПР соматогенного походження. Цей тип психічної затримки виникає у дітей з хронічними соматичними захворюваннями - серця, нирок, ендокринної та травної систем і ін. Дітей характеризують явища стійкої фізичної та психічної астенії, що призводить до зниження працездатності і формуванню таких рис особистості як боязкість, боязкість. Діти ростуть в умовах обмежень і заборон, звужується коло спілкування, у них недостатньо поповнюється запас знань і уявлень про навколишній. Нерідко виникає вторинна інфантилізація, формуються риси емоційно-особистісної незрілості, що поряд зі зниженням працездатності і підвищеної втомлюваності, не дозволяє дитині досягти оптимально рівня вікового розвитку.
ЗПР психогенного походження. При ранньому виникненні і тривалій дії психотравмуючих факторів можуть виникнути стійкі зрушення в нервово-психічній сфері дитини, що призводить до невротичних і неврозоподібних порушень, патологічного розвитку особистості. ЗПР такого типу виникає в трьох основних випадках: недостатня опіка, бездоглядність (у дитини переважають імпульсивні реакції, невміння гальмувати свої емоції) гіперопіка (формуються егоцентричні установки, нездатність до вольових зусиль, до праці), або виховання за типом «кумира сім`ї» розвиток особистості по невротическому типу.
ЗПР церебрально-органічного походження. Схоже на олігофренію в ступені дебільності. Виявляється через патологію вагітності або пологів, інфекції, інтоксикація, травми ЦНС до трьох років. Поєднуються риси незрілості і різного ступеня пошкодження ряду психічних функцій.
Корекційно-педагогічна робота з дошкільнятами з ЗПР спрямована на формування базових складових психічного розвитку. У роботі з дітьми з ЗПР слід виділити два блоки:
1. освітній
2. корекційно-розвивальний
Цілеспрямована підготовка до шкільного навчання, організація корекційного впливу по основних лініях психічного розвитку - в цьому видно пріоритет педагогічної роботи з дітьми з ЗПР.
Розробляючи програми корекційної роботи з дітьми з ЗПР, слід орієнтуватися на наступне:
· Дослідження інтелектуального, емоційного і особистісного розвитку
· Формування базових складових психічного розвитку (сенсомоторного розвитку дітей, розвиток перцептивних та інтелектуальних дій формування структури розумової діяльності)
· Формування операційної та мотиваційно-потребностной сфери
· Корекція емоційного розвитку: попередження емоційних розладів, формування базової афективної регуляції
· Корекція мовного розвитку: звуковимови, фонематических процесів, смислової сторони мовленнєвої діяльності
· Розвиток навичок комунікативної діяльності, вміння будувати конструктивні взаємодії в групі.
Корекційна робота з дітьми з ЗПР повинна активізувати психічні процеси, покращувати процеси сприйняття, розвивати словесно-логічні операції, формувати довільну психічну активність. План корекційно-розвивальних заходів повинен бути спрямований на формування інтелектуально-емоційних операцій
Період дошкільного дитинства є найбільш сприятливим для здійснення корекційних заходів з метою подолання затримки психічного розвитку дітей і попередження проявів дезадаптації і труднощів навчання на наступному віковому етапі.