Печія, відрижка повітрям, відрижка як симптоми езофагіту
При хронічному езофагіті хворих турбують завзята печія, відрижка повітрям, відрижка, що посилюються при нахилі тулуба і в горизонтальному положенні тіла хворого, нерідко - біль за грудиною, утруднення проходження їжі по стравоходу (дисфагія).
Рентгенологічне дослідження дозволяє виявити ознаки гастро-рефлюксу, встановити наявність грижі стравохідного отвору діафрагми, виразки і стриктури стравоходу.
За допомогою ендоскопічного дослідження оцінюють характер і ступінь запального ураження стравоходу (зазвичай запальний процес локалізується в дистальній частині стравоходу), виявляють метаплазию епітелію слизової оболонки стравоходу (стравохід Баррета), ознаки рефлюксу і грижі стравохідного отвору діафрагми.
При рефлюкс-езофагіті клінічна картина в більшості випадків характерна, значних складнощів в диференціальної діагностики з іншими захворюваннями не виникає. Рентгенологічне й ендоскопічне дослідження підтверджують діагноз. У випадках, коли загрудинний біль нагадує коронарну, диференційно-діагностичні труднощі дозволяють вирішити електрокардіографічне і коронарографіческое дослідження.
При виразковому езофагіті диференційний діагноз проводять із злоякісною виразкою стравоходу. При цьому повинна бути проведена біопсія з країв і дна виразки.
Рідко зустрічаються туберкульозні та сифілітичні виразки стравоходу, вони зазвичай виникають у хворих на тлі клінічної картини основного захворювання-в диференціальної діагностики мають значення відповідні серологічні реакції і езофагоскопія з біопсією.
A.Л.Гpeбeнeв, A.Ф.Лoгінoв, Л.C.Гpeбeнeвa