lovmedukr.ru

Основний зміст роботи

Відео: ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ РОБОТИ логопеда В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ФГОС Частина 1

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, розкривається наукова новизна, теоретична і практична значущість, визначається її наукова розробленість, формулюються мета і завдання дослідження, визначаються об`єкт, предмет, висувається гіпотеза дослідження, положення, що виносяться на захист.

У першому розділі узагальнено сучасний стан розробленості проблеми розвитку військово-професійної спрямованості особистості, розкривається сутність поняття, його зміст, дається структурно-функціональна характеристика, розробляються соціально-психологічна модель, алгоритм і технологія розвитку профспрямування особистості курсантів, виявляються критерії, показники і рівні розвитку військово -Професійний спрямованості.

Теоретичний аналіз наукової соціально-психологічної, педагогічної літератури, присвяченої проблемам військово-професійного розвитку, військово-професійного самовизначення і розвитку військово-професійної спрямованості, показав, що в даний час існує безліч різних теоретичних і методологічних підходів до розуміння феномену військово-професійної спрямованості (Е .І. Головаха, Е.А. Климов, А.Т. Ростунов, Л.А. Рудкевич, Т.І. Руднєва, Є.І. Степанова, В. Д. Шадриков, П.А. Шавир, В.А . Якунін та ін.). Дослідження ускладнює багатоаспектність і неоднозначність термінологічних трактувань цієї категорії. Як уже зазначалося, військово-професійна спрямованість розглядається як основна детермінанта загальної спрямованості особистості, її складна властивість, що має систему спонукань, що визначає активність суб`єкта і вибірковість його відносин, що представляє собою сукупність цінностей, потреб, мотивів, які спонукають людину займатися тією чи іншою військово-професійної діяльністю. Структура профспрямування представлена у вигляді трьох взаємопов`язаних модулів (рисунок 1).

.

Структура військово-професійної спрямованості особистості





Рис.1.

Структура військово-професійної спрямованості особистості

Відео: Основні принципи роботи бездротових мереж 802.11





Взаємозв`язку між ними відрізняються наступними особливостями: сукупність мотиваційних, ціннісних і потребностний компонентів структурно-змістовного модуля впливає на соціально-психологічні особливості розвитку військово-професійної направленності- механізми самооцінки, саморегуляції, самоактівізаціі і саморозвитку через регуляційних-функціональний модуль впливають на перебудову особистісних утворень суб`єкта , сприяючи підвищенню рівня розвитку військово-професійної спрямованості.

Розвиток професійної спрямованості є активним якісним перетворенням особистісних структур (ціннісних, потребностний, мотиваційних), що призводить до підвищення її рівня. Для формування основних підструктур профспрямування особистості найбільш сприятливим є період ранньої зрілості.

На підставі теоретичного та емпіричного аналізу була розроблена соціально-психологічна модель розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсанта (малюнок 2).





Соціально-психологічна модель розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів



Мал. 2.

Соціально-психологічна модель розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів





В основу моделі покладено три блоки: структурно-змістовний компонент військово-професійної спрямованості, організаційний соціально-психологічний компонент і регуляційних-функціональний компонент військово-професійної спрямованості, що включають алгоритм діяльності з розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів і адекватно відображають основні закономірності її здійснення в умови отримання вищого військово-професійної освіти.

Розроблено критеріальною-оцінна база дослідження. Узагальненим, інтегральним критерієм розвитку військово-професійної спрямованості є оптимальність цього процесу. Він описаний приватними критеріями: ціннісним, потребностная, мотиваційним, які представлені показниками і рівнями розвитку військово-професійної спрямованості. Як показники визначені: військово-професійна мотивація, від вираженості якої залежить оптимальність справжньою навчальної діяльності курсантів, а також реалізація їх військово-професійного потенціалу в будущем- актуалізовані потреби, тобто потреби або тенденції, які проявляються в ступені труднощі цілей, які курсанти ставлять перед собою-навчально-військово-професійні цінності, сформованість ієрархій яких відіграє значиму роль при плануванні справжньою навчальної та майбутньої військово-професійної діяльності.

У другому розділі визначається загальний методологічний підхід до проведення дослідження, дається опис алгоритму дослідницької роботи і аналіз результатів, пропонується програма соціально-психологічного супроводу розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів.

Безпосередня мета конкретного дослідження пов`язана із загальною метою дисертації і передбачає вирішення наступних завдань: визначення показників військово-професійної спрямованості курсантів (2 і 5 курсів) - виявлення рівнів і критеріїв сформованості військово-професійної спрямованості курсантів (2 і 5 курсів) - виявлення і класифікація соціально -психологічних особливостей розвитку військово-професійної направленності- статистична обробка отриманих експериментальних даних і аналіз результатів експериментального й роботи.

Відповідно до завдань дослідження було визначено його алгоритм: на першому етапі проводився анкетне опитування, метою якого було визначення військово-професійних орієнтацій курсантів, їхні стосунки до побудови та організації навчального процесу, задоволеність власною навчально-практичною діяльністю, майбутньої військово-професійною діяльністю, уявлень курсантів про свою професію і бачення себе в ній. Отримані дані дозволили визначити основні лінії напруженості: відзначається відносно стійкий військово-професійний інтерес курсантів під час вступу до вузу і невпевненість в правильності вибору професії до кінця навчання, що говорить про недостатню сформованості військово-професійної спрямованості особистості курсантів під час вступу (сформовані уявлення про майбутню професію не отримують підтвердження в процесі навчальної діяльності і часто не збігаються з об`єктивною реальністю) - спостерігаються нестійкість і розмитість військово-професійних уявлень, відсутність взаємозв`язку між розумінням необхідності успішної навчальної діяльності та подальшою можливістю успішної військово-професійної діяльності, що в ряді випадків вказує на втрату військово-професійної зацікавленості, абстрактне бачення своєї майбутньої військово-професійної діяльності-невпевненість у власних військово-професійних можливостях і компетентності.

При визначенні ступеня сформованості і структурно-функціональних характеристик компонентів військово-професійної спрямованості особистості курсантів були діагностовані військово-професійна мотивація, актуалізовані в військово-професійної діяльності потреби, рівень домагань, ціннісні орієнтації, а також загальна спрямованість особистості курсантів 2 і 5 курсів. Достовірність виявлених відмінностей в розподілах і середніх величинах індексів за шкалами досліджуваних параметрів у курсантів 2 і 5 курсів визначалася з використанням непараметричного критерію Манна-Уїтні для рівня значущості рlt; 0,01. За допомогою кореляційного аналізу (Спірмена R) визначались наявність і характер значущих взаємозв`язків (рlt; 0,01) між структурно-змістовними компонентами.

Результати дослідження показали, що в процесі навчання у військовому вузі, при переході з 2 на 5 курс відбувається перебудова структурно змістовних компонентів військово-професійної спрямованості. Спочатку спостерігається невисокий рівень розвитку мотиваційних і ціннісно-потребностний особистісних структур при відсутності достатньо узгодженої системи взаємозв`язків між ними. До п`ятого курсу відбувається перебудова структурно-змістовних взаємозв`язків, показники по багатьом шкалами помітно підвищуються, але при цьому спостерігається зниження раніше високих індексів шкал. З 2 курсу у курсантів підвищується військово-професійна мотивація власної праці, мотив самоствердження у праці, мотив військово-професійної майстерності і знижується соціальна значимість праці-підвищується пізнавальна і внутрішня мотивації військово-професійної діяльності, значущість і оцінка рівня досягнутих результатів: до п`ятого курсу курсанти вже можуть прогнозувати власну діяльність-в той же час спостерігається зниження індексів оцінки власного потенціалу, вольового зусилля і наміченого рівня мобі лізації зусиль, для курсанта стає актуальним досягнення високої результативності власної діяльності, і при цьому він вже не потребує оцінки з боку (для нього стає менш важлива оцінка його діяльності викладачем), відбувається помітне посилення індивідуалізації його особистості: спостерігається зниження індексів змагального мотиву, знижується спрямованість на спілкування, збільшується мотивація навчальної діяльності та задоволеність особистою участю в ній, актуальна задоволеність результатами той, хто самовдосконалюється ованія і самореалізації в навчальній діяльності.

Використовуючи факторний аналіз, ми виявили латентні фактори (факторна навантаження gt; 0,6), що впливають на розглянуті ознаки. Визначено максимальну кількість факторів - 4. Фактор 1 характеризує особистісні прояви індивідуальної активності курсантів: показано взаємозв`язок мотиву самоствердження, ініціативності, оцінки власного потенціалу та задоволеності результатами самовдосконалення та самореалізації в навчальній діяльності. Фактор 2 відноситься до сфери внутрішніх переконань: спостерігається взаємовплив мотивації до навчальної діяльності, задоволеності в ній і мотиву внутрішніх переконань, пізнавального мотиву, а також мотиву самоповаги. Фактори 3 і 4 характеризують вираженість зовнішніх проявів військово-професійної спрямованості: взаємозалежність характеристик «визнання викладачами ваших зусиль і їх оптимальності в досягненні результативною навчальної діяльності» і «оцінка рівня досягнутих результатів» (фактор 3) - коефіцієнтів мотивів власної праці і задоволеності престижністю обраної професії , статусом і реальним станом у суспільстві (фактор 4). Виявляючи рівні розвитку військово-професійної спрямованості, ми виробляли розбиття множини досліджуваних на кластери методом К-середніх. Після визначення складу кластерів і аналізу якості кожного з них отримані рівні були описані (таблиця 1).



Таблиця 1

Узагальнення характеристик рівнів розвитку

військово-професійної спрямованості особистості курсантів



Узагальнення характеристик рівнів розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів





При вирішенні завдань дисертаційного дослідження гіпотеза і положення, що виносяться на захист, були сформульовані коректно і підтверджені фактичними результатами. У висновку дисертаційного дослідження сформульовані основні теоретичні і практичні висновки.

Розвиток військово-професійної спрямованості особистості курсантів забезпечується єдністю сутнісно-змістовних характеристик, структурної функціональністю компонентів військово-професійної спрямованості, знання і облік яких дозволяє оптимізувати даний процес.

Оптимальний розвиток військово-професійної спрямованості особистості курсантів забезпечується послідовним підвищенням її рівня. Відзначається помірний розвиток військово-професійної спрямованості особистості курсантів. Рівень військово-професійної дезорієнтації спостерігається тільки на другому курсі, до п`ятого курсу відбувається значне збільшення кількості курсантів з рівнем розвитку вище середнього, помітно послідовне підвищення рівня оптимального розвитку військово-професійної спрямованості.

Виявлені соціально-психологічні особливості розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів обумовлюють розвиток стійкої військово-професійної спрямованості та послідовне підвищення її рівня:

- вікові особливості - рівневий характер військово-професійної спрямованості особистості курсанта і рік його навчання-

- особистісні особливості - вплив ступеня сформованості структурно-змістовних компонентів (ціннісного, потребностного і мотиваційного), а також загальної спрямованості особистості на оптимальність розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсанта: сформованість досить стійкою структурованої системи ціннісних орієнтацій, задоволеність результатами самовдосконалення та самореалізації в навчально-військово -Професійний діяльності, задоволеність престижністю обраної професії і ті е статусом, високі показники військово-професійної мотивації, потреба в розвитку пізнавального мотиву, мотиву внутрішнього переконання, самоповаги, значущості результатів діяльності, оцінки рівня досягнутих результатів, прогнозування результатів діяльності, ініціативність забезпечують оптимальний розвиток військово-професійної спрямованості особистості курсанта-

- індивідуальні особливості - специфіка взаємозв`язків структурно-змістовних компонентів військово-професійної спрямованості особистості: мотиву самоствердження, ініціативності, потреби в оцінці власного потенціалу та задоволеності результатами самовдосконалення та самореалізації в навчальній діяльності, взаємовплив мотивації навчальної діяльності, цінності задоволення навчально-військово-професійною діяльністю і мотиву внутрішніх переконань, пізнавального мотиву, а також мотиву самоповаги, мотиву з влас праці та цінності престижу обраної професії, її статусу і реального положення в суспільстві.

У ситуації, коли курсант показує середній і низький рівні розвитку військово-професійної спрямованості, існує можливість застосування системи оптимізації цього процесу. З цією метою в якості науково-практичних рекомендацій було запропоновано використання комплексної програми соціально-психологічного супроводу, реалізація якої допоможе курсанту успішно адаптуватися в навчальному процесі, максимально розкрити і використовувати власний військово-професійний потенціал, сприятиме набуттю ним військово-професійної ідентичності, а також тренувати психічні механізми самоврядування, саморегуляції, самоактівізаціі.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку припускають виявлення гендерної специфіки в розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів проведення порівняльних досліджень розвитку військово-професійної спрямованості особистості у курсантів природничо-наукових спеціальностей і гуманітарних спеціалізацій- дослідження взаємозв`язку рівня розвитку військово-професійної спрямованості в процесі вузівської військово -Професійний підготовки та післявузівської військово-професійної діяч ності.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Основний зміст роботи