Взаємодія психолога з іншими посадовими особами

У рішенні задач психологічної роботи беруть участь різні суб`єкти. Кожен з них виконує свої специфічні функції. Разом з тим успіх цієї роботи може бути забезпечений лише спільними, добре скоординованими зусиллями всіх її учасників. Це передбачає поєднання наступних методичних рівнів організації і проведення заходів психологічної роботи:

а) рівень застосування методів і процедур спеціального психологічного вивчення і впливу, здійснюваних кваліфікованим фахівцем - психологом військової частини-

б) рівень заходів, реалізованих посадовими особами в рамках традиційної організаторської, виховної діяльності та навчання військовослужбовців на основі врахування інформації, отриманої від психолога військової частини [171].

Таким чином, особливого значення набуває питання взаємодії психолога як основного фахівця у військовій частині з іншими суб`єктами психологічної роботи, які безпосередньо здійснюють виховання і навчання підлеглого особового складу. В ієрархії цих взаємин можна виділити як мінімум чотири типи зв`язків: відносини з посадовими особами полку відносини з військовослужбовцями та членами їх сімей-відносини з офіцерами підрозділів- відносини з іншими психологами і фахівцями (медичні працівники, соціологи, соціальні працівники, юристи).

Професійне простір взаємодії для військового психолога може бути представлено, отже, як соціотехніческая система, яка об`єднує суб`єктів, що взаємодіють з приводу вирішення конкретної проблеми [171]. Модель такої взаємодії показана на рис. 1.7.

Підставою для виділення типів і форм взаємодії є розуміння психолога як суб`єкта службово-профессіональноі діяльності, включеного в діяльнісної кооперацію різних суб`єктів психологічної роботи, в якій певного виду «замовлення» на забезпечення необхідної продуктивної основи його діяльності відповідають реалізовані психологом професійні позиції (виконавець, дослідник, управлінець, проектувальник).

При цьому позиція «виконавець» відображає службову складову його активності, спрямовану на виконання розпоряджень командування і обов`язків по службі.

Позиція «дослідник» в якості продуктной основи має на увазі психологічний діагноз як результат роботи з вивчення психологічних чинників військової діяльності та психологічних характеристик особового складу, що включає психологічну характеристику об`єкта вивчення, прогноз його можливого розвитку, рекомендації та пропозиції щодо його оптимізації.

Позиція «управлінець» реалізується за допомогою застосування спеціальних психологічних процедур і засобів для розв`язання психологічних проблем військовослужбовців і цивільного персоналу, а також шляхом надання методичної допомоги посадовим особам при проведенні різних заходів по вихованню та навчанню особового складу.

Позиція «проектувальник» передбачає участь психолога не тільки в розробці спеціальних психологічних засобів (методики, прийоми, техніки і т. П.), Але і в проектуванні різного роду нормативних документів, що розробляються в частині з питань психологічної роботи, а також проектуванні умов, що забезпечують ефективність проведених заходів.

Кожен із суб`єктів психологічної роботи, реалізуючи той чи інший тип властивою (характерною) йому діяльності, є також виразником певної професійної позиції по відношенню до загальної для всіх розв`язуваної проблеми. Основою для визначення «своєї» професійної позиції виступає нормативно запропонований спосіб дій з об`єктом, які потребують переведення його в нову якість функціонування. Таким об`єктом може, наприклад, бути військовослужбовець, який потребує надання йому психологічної допомоги. Припустимо, в результаті проведеної попередньої роботи психолог визначив ті умови, які можуть сприяти вирішенню наявної у людини проблеми. Але створення цих умов багато в чому залежить і від інших людей (крім самого психолога і даного військовослужбовця).

Таким чином, визначення потенційного кола осіб, які можуть допомогти в даному питанні, може бути розширено за рахунок залучення інших фахівців, представників військового колективу, родичів і знайомих, посадових осіб і т. П. Що виникає в такому випадку (з приводу допомоги конкретній людині) професійна кооперація зацікавлених учасників розглядається як єдиний процес перетворення «вихідного матеріалу» в нову якість, в якому один учасник кооперації зацікавлений в певному продукті деятельнос ти іншого.

Наприклад, для більш плідної роботи з військовослужбовцям (клієнтом) необхідне розуміння особливостей ситуації посадовими особами підрозділу, в якому служить цей воїн, і відповідні кроки з їхнього боку (нерозголошення інформації, створення щадного режиму діяльності, переклад на іншу спеціальність, в інший підрозділ і т . п.).

Розвитку кооперації сприяє поява труднощі, для зняття якого необхідна нова діяльність. Таким чином, труднощі, які унеможливлюють продовження одного типу діяльності, виступає певною мірою замовленням на появу іншої діяльності і служить для неї вихідним матеріалом.

Так, в кооперативній діяльності типові труднощі «виконавця» можуть бути враховані в нормативних документах, що фіксують Внеситуативно норму, і зняті (т. Е. Усунуті, подолані) самим виконавцем (рис. 1.8). Якщо ж утруднення не зустрічалося раніше в практиці конкретного виконавця або потрібна узгодити його діяльність з діяльністю інших виконавців, він змушений звертатися до управлінцю, який допомагає зняти дане складне становище на основі аналізу конкретної ситуації і врахування наявних нормативних підстав.

Пошук конкретної причини типового труднощі, викликаного неможливістю здійснювати діяльність в рамках вихідних нормативних підстав, веде до актуалізації дослідницької діяльності. Реконструюючи здійснену діяльність та виділяючи в ній типове, дослідник представляє результат своєї діяльності у вигляді наукового знання, що використовується згодом для проектування і створення нової норми.

Для психолога, чи не зустрічав перш аналогічні випадки в своїй практиці, правомірним і необхідним буде звернення до більш досвідченим фахівцям або до фахівця іншого профілю. Таке кооперативне взаємодія є важливим фактором професійного розвитку фахівця.

Професійне спілкування з приводу вирішення конкретної проблеми сприяє більш об`єктивного бачення психологом всіляких граней даної проблеми, її нюансів, визначенню на цій основі найбільш адекватних методів і прийомів діяльності, а в кінцевому підсумку - накопичення власного досвіду і розвитку професійного мислення.

Принциповим в представленої моделі взаємодії психолога з іншими суб`єктами (рис. 1.7) є виділення такого важливого елемента, як «психологічний співтовариство». Здійснювані в його рамках основні форми співпраці реалізують функції не тільки обміну досвідом та підвищення кваліфікації, а й кваліфікованої оцінки професійної компетентності психолога.

Можливості реалізації професійних зв`язків у психологів досить різноманітні. Професійна взаємодія психологів може бути реалізовано, наприклад, у формі їх безпосередньої участі в роботі різних спеціалізованих практичних семінарів, курсів, на яких обговорюються конкретні питання теорії і практики організації психологічної роботи, надання психологічної допомоги і т. П. Важливою формою взаємодії є участь психологів у реалізації різного роду експериментальних досліджень. Придбання досвіду і обмін їм відбуваються також в ході взаємного відвідування сеансів консультування і психокорекції, спостереження за роботою більш досвідчених психологів. Конкретний зміст діяльності посадових осіб, які взаємодіють між собою за певним напрямом психологічної роботи, представлено в додатку 1.

Взаємодія психолога з командиром військової частини, а також з командирами підрозділів займає важливе місце в загальній системі психологічної роботи. Будучи суб`єктом військового управління, командир стикається на практиці зі значним обсягом інформації, об`єктивна оцінка якої є необхідною умовою успішного виконання професійних завдань. Здійснюючи комплексний, системний підхід до управління військовою частиною (підрозділом), він повинен правильно оцінювати різноманітні характеристики даного об`єкта управління - організаційні, технічні, професійно-демографічні та соціально-психологічні параметри. Звідси особливого значення набуває взаємодія командира з психологом, який здатний кваліфіковано вирішувати питання, пов`язані з психологічним вивченням та управлінням військовослужбовцями.

I Вивчення військової практики показує, що основними ситуаціями, які зумовлюють звернення командира до психолога, є:

• отримання офіцером необхідної інформації для прийняття управлінського рішення `,

• звернення за порадою, пропозицією і інформацією, що стосуються побудови найбільш оптимальної моделі взаємодії (спілкування) з іншими посадовими особами та военнослужащімі-

• залучення в якості експерта, консультанта по оцінці умов життєдіяльності особового складу та факторів, що впливають на рівень морально-психологічного стану особового складу-

• отримання психологічної допомоги особисто (включаючи методичну допомогу іобученіе проведення заходів психологічної роботи).

Основний зміст і специфіка взаємодії командира і психолога, що відображають найбільш загальні структурні елементи управлінського циклу діяльності, представлені на рис. 1.9.

Як бачимо, взаємодія командира і психолога багато в чому опосередковано «рухом» між ними інформації психологічного змісту. Успіх психологічної роботи буде визначатися умінням і бажанням командира використовувати в інтересах справи цю інформацію. За формою вона може бути представлена у вигляді:

• аналітичної довідки (наприклад, оцінка морально-психологічного стану особового складу полку, підрозділів, найбільш гострих проблем, матеріал про вивчення молодого поповнення, про проведені заходи психологічної роботи і т. П.) -

• консультації по питанню, питання-

• рекомендації та пропозиції (вони повинні бути конкретними, мати адресата, зважені і коректні, документовані).

Представляючи дану інформацію, психолог по відношенню до командира виконує наступні функції:

• в першому випадку - інформаційну (повідомлення, орієнтування в обстановці, сутність питання) -

• у другому - консультативну (т. Е. Розробляє і оцінює можливі варіанти вирішення тієї чи іншої практичної задачі, але не дає суворих рекомендацій щодо вибору одного з них),

• в третьому - експертну (висновок і рекомендації психолога служать вагомою підставою для вибору варіанту дій).

Дуже важливим у цьому зв`язку є питання використання інформації, отриманої від психолога. Необхідно пам`ятати, що це інформація особливого роду, бо вона має виключно важливе особисте значення для тієї людини, яку стосується. Тому невміле її застосування може принести більше шкоди, ніж користі. Дана обставина орієнтує всіх суб`єктів психологічної роботи на неухильне дотримання етичних норм діяльності.

Вище йшлося про те, що взаємодія командира і психолога має свою змістовну сторону, предметну спрямованість. У зв`язку з цим постає питання про сферу відповідальності командира як суб`єкта психологічної роботи. Вивчення та аналіз нормативних документів і військової практики дозволяють сформулювати найбільш загальні положення, що розкривають в цьому плані обов`язки і права командира (рис. 1.10).

Як бачимо, психологічна робота у військовій частині і підрозділі спрямована на оптимізацію психологічних характеристик, здатних підвищити ефективність функціонування психіки військовослужбовців в процесі виконання ними завдань військової діяльності. Питання взаємодії командира з психологом, що є основним фахівцем в цій галузі, які володіють спеціальними методами психологічного вивчення і управління, займають важливе місце в цій роботі. Інформація, що отримується посадовими особами від психолога, при її правильній оцінці і використанні дозволяє попереджати багато негативних явищ і сприяє підвищенню ефективності військової діяльності.