Методи обробки та аналізу отриманих результатів
Для обробки і аналізу отриманих даних використовувалися методи математичної статистики (достовірність відмінностей за допомогою t-критерію Стьюдента, кореляційний і факторний аналізи), з використанням комп`ютерної програми «Statistica».Кореляційний аналіз - комплекс методів статистичного дослідження взаємозалежності між змінними, пов`язаними кореляційними відносинами. Кореляційними (лат. Correlatio -Співвідношення, зв`язок, залежність) вважаються такі відносини між змінними, при яких виступає переважно їх нелінійна залежність, тобто значенням будь-якої довільно взятої змінної одного ряду може відповідати кілька значень змінної іншого ряду, що відхиляються в ту або іншу сторону від середнього.
Процедури кореляційного аналізу дозволяють визначити ступінь значущості зв`язку, встановити міру і «напрямок впливу одного з ознак на результуючий ознака, виявити ступінь і спрямованість зв`язку результуючого ознаки. Кореляційному аналізу підлягають як кількісні, гак і якісні ознаки.
Факторний аналіз і пов`язаний з ним метод головних компонент мають на меті такий опис об`єкта, яке дозволяє виявити в його структурі внутрішні організаційні «центри», більш загальні, ніж емпіричні (феноменологічні) ознаки, що описують той самий об`єкт «ззовні». Якщо дисперсійний аналіз будується на тому, що дослідник довільно призначає чинники, роль яких підлягає оцінці, то в процесі факторного аналізу здійснюється виявлення таких чинників (компонент) всередині системи. Факторний аналіз спрямований на перетворення вихідного набору ознак в більш просту і змістовну форму. Центральна завдання методу - перехід від сукупності безпосередньо вимірюваних ознак досліджуваного явища до комплексних узагальненим чинникам, за якими стоять комбінації вихідних ознак, що виділяються на основі їх внутрішніх закономірностей, що відображають структуру досліджуваної області явищ.
Достовірність відмінності - аналітико-статистична процедура встановлення рівня значущості відмінностей або подібностей між вибірками по досліджуваним показниками. Аналіз достовірності відмінностей має практичне значення при оцінці статистичної значущості вибіркових середніх величин в порівнюваних розподілах. При оцінці статистичної значущості відмінностей вибіркових середніх арифметичних двох розподілів первинних величин застосовується t-критерію Стьюдента [46].
В експериментальному дослідженні брали участь чоловіки, які воювали на території Чеченської республіки (експериментальна група) і які не брали участь в локальних військових конфліктах (контрольна група), які зверталися в центр з навчання охоронців (НОУ РЦПК) «Служу Батьківщині» або в Алтайську крайову організацію загальноросійської громадської організації «Російський Союз ветеранів Афганістану» (загальне число 140 осіб).
Соціальний портрет контингенту обстежуваних. В даному дослідженні з вивчення життєвих перспектив особистості взяли участь 140 чоловіків у віці від 20 до 50 років. З них 50% брали участь в бойових діях на території Чеченської республіки і 50% невоевавшій чоловіків. Всі випробовувані є непрофесійними військовими і були включені в дослідження випадковим чином при відвідуванні центру з навчання охоронців «Служу Батьківщині» або при зверненні в Алтайська крайова організація загальноросійської громадської організації «Російський Союз ветеранів Афганістану».
У групі випробуваних 55,9% мають середню освіту, 36,1% -середній-спеціальна, 4,4% - незакінчена вища, 3,6% - вищу освіту (рис. 2.1.1.).
Рис.2.1.1.
Розподіл досліджуваних за рівнем освіти
.За рівнем щомісячного доходу група випробовуваних розподілилася наступним чином: 21,8% мають дохід до 1000 рублів на місяць-51,1% - від 1000 до 3000 рублів на місяць-20,3% - від 3000 до 5000 рублів на місяць і 6, 8% заробляють більше 5000 рублів на місяць (ріс.2.1.2.).
Ріс.2.1.2.
Рівень щомісячного доходу респондентів
.Якщо розглядати склад випробовуваних за сімейним станом, то розподіл виглядає таким чином, що 44,11% осіб одружені, а 55,81% - не одружені (рис. 2.1.З.).
Ріс.2.1.3.
Сімейний стан випробовуваних
.Отже, контингент випробовуваних є непрофесійних військових, що мають в цілому середній рівень освіти, щомісячний дохід близько 3000 рублів, 50% яких брали участь в бойових діях на території Чеченської республіки і 50% - не брали участі у війні. В ході експерименту для порівняльного аналізу випробовувані були поділені на дві групи відповідно воювали (експериментальна група) і не брали участь в локальних конфліктах (контрольна група).
В експериментальну групу ввійшли воювали, які перебували в зоні локального військового конфлікту в основному від 3-х місяців до 1 року (т Абліцов 2.1.1.) -
Таблиця 2.1.1.
Розподіл воювали за терміном перебування в районі бойових
дій
Як видно з таблиці 2.1.1. 17% опитаних (12 осіб) перебували в зоні військових дій до трьох місяців, 48% - до шести місяців (33 людини) і 35% до року і більше (25 осіб).
Порівняння характеристик експериментальної і контрольної груп за віком учасників, часу перебування в зоні конфлікту, рівню щомісячного доходу, освіти, сімейним станом не дозволяють виявити між ними яких-небудь значущих відмінностей. Таким чином, порівнювані групи є вирівняними по виділеним соціальними показниками, що збільшує ступінь репрезентативності та валідності результатів даного експериментального дослідження.
Поділитися в соц мережах:
Схожі
