lovmedukr.ru

Сімейна валеологія

Сім`я являє собою малу соціальну групу, в якій реалізується найважливіша форма організації особистого побуту. Сім`я є одним з найбільш багатогранних явищ, що з`єднують в собі біологічні та соціальні, економічні та моральні, ідеологічні та психологічні відносини. Вона заснована на подружньому союзі і родинних зв`язках, тобто у відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, а також іншими родичами, котрі живуть разом і провідними загальне господарство.

Сім`я є відображенням всіх особливостей соціальної структури суспільства, пануючих в ньому ідей- має в собі специфічні риси того чи іншого способу життя людей.

Для кожної громадської економічної формації характерні особливі "форми сімейних відносин". Незважаючи на те, що темпи зміни внутрішньосімейних стосунків в нашому суспільстві різні, на сьогоднішній день представляється можливим виділити наступні основні функції сім`ї (Н.Г. Веселов):

а) демографічна. Вона характеризується в даний час зниженням народжуваності і пов`язано це, перш за все, з урбанізацією, активною участю жінок в сфері виробництва, культурою і політичної жізнью-

б) охорона здоров`я членів сім`ї і особливо дітей. Сім`я є тією незамінною основою, де закладається загальне благополуччя дитини. Своєчасне проведення профілактичних заходів по оптимізації сімейного способу життя здатне надавати сприятливий вплив, як на фізичне, так і на психічне здоров`я дитини і сім`ї в цілому. Сімейні стосунки, психологічний клімат, звичаї і традиції в сім`ї можуть надати як позитивне, так і негативний вплив на показники здоров`я дітей-

в) виховна - найважливіша функція сім`ї. У соціалізації дітей сім`я є головною, нічим не замінної структурою. При фізично повній відсутності соціального досвіду дитина не може без підготовки і виховання вступити в світ соціальних відносин. Без повноцінної участі батьків у цьому процесі на позитивний ефект навряд чи можна розраховувати. Особлива роль у виховній функції відводиться медичним працівникам. Ця робота не повинна звужуватися в рамках конкретного віку, а проводитися комплексно, послідовно спільно з педагогами та іншими фахівцями.

На сьогоднішній день існує кілька класифікацій сімей серед різних фахівців. Так, соціологи виділяють наступні типи сімей: гармонійна, що розпадається, розпалася, неповна. Вони також вважають, що зустрічаються повні сім`ї, але по відношенню до дитини їх необхідно відносити до деструктивних, де немає згоди, постійні сварки, значить, в цих сім`ях не можуть бути створені нормальні умови зростання здорової дитини, не кажучи про його повноцінному вихованні.

Провідним принципом визначення неблагополуччя сім`ї з позиції дільничного лікаря-педіатра має бути ставлення сім`ї до здоров`я своєї дитини. Мабуть, слід дотримуватися наступної градації сімей - для більш повного врахування негативних чинників, здатних надати свій вплив на основні показники здоров`я дитини (захворюваність, дитяча смерть, фізичне і нервово-психічний розвиток).

Перша група - повні сім`ї, в яких народжуються діти:

1) повна багато поколенная сім`я. У вихованні і догляді за дитиною крім батька і матері беруть участь бабуся і Дедушка-

2) повна нуклеарна сім`я. Основне виховання і догляд за дитиною проводять мати і батько. Сім`я проживає окремо, і інші родичі дитини тільки епізодично можуть брати участь в його долі.

Друга група - неповні сім`ї:

1) неповна багато поколенная сім`я. Сім`я, в якій виховується дитина, має батька і мати-але в ній відсутня бабуся чи дідусь. До цих сім`ям, також відносяться ті сім`ї, в яких хтось один, бабуся чи дідусь бере участь у вихованні та догляді за дитиною-



2) неповна батьківська сім`я: в цьому випадку відсутній один з батьків, частіше батько. Такі сім`ї ще називаються «сім`ями матерів-одиначок» -

3) неповна сім`я, коли відсутні обоє батьків. Формування показників здоров`я лягає на плечі родичів. Зберігається умова, що дитина постійно знаходиться в сім`ї.

Для свідомого формування здорового способу життя, всіх членів сім`ї і, перш за все дітей велику роль відіграє медична активність сім`ї. Здоров`я дитини, особливо в молодій сім`ї, залежить від поведінки батьків до народження дитини. Вплив сім`ї на виховання здорової дитини проявляється протягом усього життя. Найбільш відповідальним моментом у формуванні здоров`я є період вагітності і раннього дитячого віку. У цей час закладається фундамент міцного здоров`я майбутньої людини. Медична грамотність і правильна установка матері на виконання правил по догляду є тим обов`язковим елементом, який забезпечує оптимальні умови для розвитку дитини.

Народження і виховання дітей в неблагополучних сім`ях тягне за собою цілий ряд соціально-гігієнічних наслідків, серед яких в першу чергу можна виділити підвищену захворюваність, відставання в нервово-психічному розвитку і більш високу дитячу смертність.

На сьогоднішній день в сім`ях, що мають негативні фактори соціального характеру, проживає в середньому третя дитина у віці до 15 років. Знання та облік негативних соціально-гігієнічних чинників допоможе максимально виконати необхідний обсяг рекомендацій по їх нівелювання, а також правильно планувати і проводити санітарно-гігієнічну, освітню роботу в кожній родині.

Негативні фактори, можливо, представити у вигляді трьох основних блоків.

Перша група чинників, що роблять негативний вплив на здоров`я дитини - фактори соціал`но-гігієнічного характеру:

1) погані матеріально-побутові умови-

2) робота батьків дитини, особливо матері, в умовах зі шкідливими факторами виробництва-

3) мати чи батько й мати є учнями.

Друга група - фактори медико-демографічного характеру:

1) багатодітна сім`я (троє або більше дітей) -

2) відсутність в сім`ї одного з батьків (неповна сім`я) -

3) наявність у сім`ї дитини з вродженими захворюваннями або дефектами розвитку-

4) випадки мертвонароджуваності в родині-

5) смерть дитини до 1 року.

Третя група - негативні фактори соціально-психічного характеру:

1) зловживання спиртними напоями (одного або обох батьків) -

2) зловживання тютюном (особливо матері під час вагітності та в період грудного вигодовування дитини) -

3) наявність пристрасті до наркотичних і токсичних засобів у одного або обох батьків-

4) неблагополучний психологічний клімат в родині дитини-

5) наявність психологічних відхилень у батьків дитини-

6) низька загальна і санітарна культура матері-

7) низький освітній рівень батьків.

У 1994 р шкільна програма України поповнилася новим предметом - валеологія, завданням якої є навчити дітей залишатися здоровими і сформувати мотивацію до цього, т. Е. Виробити у підростаючого покоління відповідальність по відношенню до свого здоров`я. Даний підхід, в значній мірі переміщає відповідальність за своє здоров`я на плечі самого індивіда при консультативної ролі лікаря, є єдино вірним в тій стадії і екологічної катастрофи, в якій опинилося наше суспільство.

Формування здоров`я є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства, в рішенні якої повинен брати участь не тільки лікар, або педагог, але і кожна окрема людина.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Сімейна валеологія