lovmedukr.ru

Історія вітчизняної психологічної служби освіти

Відео: Разведопрос: ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Петрович Колбасов

У нашій країні перші спроби практичного використання психології в навчанні і вихованні дітей виникли також на початку XX століття. Займалися цим фахівці в області педології. Змістом педології як наукової та практичної сфери діяльності було комплексне вивчення дитини, об`єднання і використання різноманітних психологічних, фізіологічних і соціологічних знань в роботі з дітьми. У 1930-х роках педологи-практики захопилися виміром психічного розвитку дітей. Багато видатні вчені педагоги, педологи і психологи заперечували проти широкого використання в школі тестів, наукова обгрунтованість яких була ненадійна. Однак педологи-практики, незважаючи на ці заперечення, широко використовували тести в школі, що нерідко вело до необґрунтованих висновків про розумовий розвиток дітей, переведення в спеціальні школи. Педологія різко критикувалася в сумнозвісному Постанові ЦК ВКП (б) 1936 року "Про педологічні перекручення в системі Наркомпросом" і була оголошена як шкідлива наука. В результаті тенденційного тлумачення постанови про педології заперечувалося все позитивне, що було зроблено вітчизняними вченими в області педології. Це на багато років загальмувало розвиток дитячої практичної психології.

І тільки в кінці 1960-х років в нашій країні відновився пошук форм практичного участі психологів у роботі школи. Шкільна психологічна служба в СРСР початку спочатку створюватися в Естонії під керівництвом Х.Й. Лійметс і Ю.Л. Сиерда. Перший штатний шкільний психолог почав працювати в Естонії в одному з сільськогосподарських технікумів в 1970 році. З 1975 року працює вже ряд психологів в спеціальних школах-інтернатах для важких підлітків, а з 1980 року - в порядку експерименту - в деяких загальноосвітніх школах (Кала, Раудік, 1986, с.7).

З початку 80-х років відбувається інтенсивне становлення психологічної служби в системі освіти країни. Почалося активне вивчення наукових основ, обговорення можливих форм і методів роботи, практичних психологів в школі. Журналом "Питання психології" в 1983 році був організований "круглий стіл": "Психологічна служба в школі". У тому ж році пройшла Всесоюзна конференція психологів в Таллінні. На конференції були проаналізовані експерименти зі створення шкільної психологічної служби, які проводилися в багатьох містах і республіках, обговорювалися організаційні питання подальшого розвитку психологічної служби в країні.

У 1984 році в Москві в Інституті психології АН СРСР відбулася I Всесоюзна конференція з питань психологічної служби в СРСР. В рамках конференції працювала секція "Психологічна служба школи". У центрі уваги учасників секції були питання психологічного забезпечення навчально-виховного процесу школи (Практична психологія освіти, 1997, с. 17).



Важливим етапом розвитку шкільної психологічної служби в нашій країні став багаторічний (1981-1988) експеримент по введенню в школах Москви посади практичного психолога, що проводився під науковим і методичним керівництвом лабораторії наукових основ дитячої практичної психології НДІ загальної та педагогічної психології АПН СРСР (нині - Психологічний інститут РАО). На основі аналізу результатів експерименту було розроблено Положення про психологічну службу народної освіти (1989), яке широко використовується в країні.

У 1988 році вийшла постанова Державного комітету СРСР по утворенню про введення ставки шкільного психолога в усі навчально-виховні установи країни. Це стало правовою основою діяльності шкільного практичного психолога, визначило його соціальний статус, права та обов`язки.

З цього моменту служба енергійно розвивалася майже у всіх регіонах країни. Відбувалося розширення сфери діяльності дитячого практичного психолога: служба починала охоплювати всю систему навчання і виховання від дошкільного віку до ранньої юності. Практична психологія освіти з`явилася в дитячих садах, дитячих будинках, школах, гімназіях, ліцеях, професійно-технічних училищах, коледжах, школах-інтернатах.

Багато керівників освітніх установ, вчителі, вихователі, батьки все більше усвідомлювали корисність психологічної служби. Це сформувало в суспільстві потребу в дитячих практичних психологів. Тому в педагогічних університетах та інститутах була організована підготовка фахівців з педагогічної психології, виникли курси перепідготовки фахівців з вищою педагогічною освітою, збільшилась кількість професійних об`єднань для підвищення кваліфікації працюючих практичних психологів освіти.

У червні 1994 року в Москві пройшов I з`їзд практичних психологів освіти Російської Федерації. У жовтні 1995 року в Пермі відбувся II з`їзд психологів освіти. Психологічна служба ставала необхідним елементом державної служби освіти.

З`їзди показали, що практичні психологи почали усвідомлювати самих себе як повноправних фахівців, що мають чітко визначені професійні функції, цілі та засоби діяльності, ясно розуміють своє місце в освітній системі (Практична психологія освіти, 1997, с. 19).lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;
Поділитися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Схожі
» » Історія вітчизняної психологічної служби освіти