Особистісна культура як акмеологічний феномен

Загальноприйнятими значеннями поняття «культура» є наступні: культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людським суспільством і характеризують певний рівень розвитку суспільства.

Культура як творча діяльність у всіх сферах буття і свідомості характеризується діалектичним єдністю процесів опредметнення (створення цінностей, норм, знакових систем і т. Д.) І распредмечивания (освоєння культурного спадку) і спрямована на перетворення дійсності, на перетворення багатства людської історії у внутрішнє багатство особистості, на всемірне виявлення і розвиток сутнісних сил людини.

Культура по природі своїй мінлива.

Можна виділити три основні підходи до дослідження культури: аксіологічний, діяльнісний і особистісний.

Згідно аксіологічному підходу, культура розуміється як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством (А.А. Зварикін, Г.П. Францев, Н.Е. Чавчадзе) -

Діяльнісний підхід до культури виражається в її тлумаченні як специфічного способу діяльності, як способу реалізації творчих сил і здібностей людини в конкретній діяльності, виробленої з точки зору суспільної значимості (В.Є. Давидович, І.О. Ісаєв, Ю.А. Жданов, М.С. Каган, Е.С. Маркарян).



Особливість особистісного підходу виражається в тому, що культура представляється як деяка властивість особистості, що виявляється в здатності до самоконтролю, творчої реалізації своєї діяльності, думок, почуттів (Е. Боголюбова, М.Т. Іов-чук, Н.С. Злобін).

Культурний рівень особистості характеризує в узагальненому вигляді ступінь оволодіння тим, що накопичено людством в ході історичного розвитку. Основними джерелами підвищення культурного рівня виступають освіту, виховання, самовдосконалення.

Культурно-спеціальний рівень характеризується освітніми, кваліфікаційними параметрами особистості і ступенем застосування науково-технічного потенціалу, цивілізаційних досягнень, власних напрацювань конкретного фахівця в конкретній галузі життєдіяльності, творчості.

Загальнокультурний рівень розвитку особистості характеризує ступінь активного ставлення до духовної культури, потенційну і реальну культурну діяльність, систему витрат на неї, мотивацію і вибірковість, естетичні смаки, оцінки, показники морального розвитку особистості.

Високий загальнокультурний рівень особистості і всього суспільства - фактор, який сприяє розвиткові, зміцненню держави.

На перше місце все ж необхідно висунути такий загальнокультурний параметр, як цивілізована природність.

Параметр «цивілізована природність» означає, що людина усвідомлює себе складовою, невід`ємною і нероздільною частиною природи і одночасно піднімає себе над рядом природних інстинктів і природністю задоволення фізіологічних потреб відповідно до правил суспільного буття, моральними та етичними нормами, здоровим глуздом і науковою обґрунтованістю.

Другий загальнокультурний параметр - освіченість - формується як результат навчання

Загальнокультурний параметр «освіченість» означає рівень сформованості таких складових, як освоєння культурних досягнень людства, підготовленість до конкурують-ним видів діяльності, творчості, готовність до постійного самовдосконалення і розвитку власних знань, реалізації творчих потенцій.

Третім загальнокультурним параметром особистості виступає її правова зрілість.

Мораль - невід`ємна сторона духовного життя суспільства.lt; lt; ПопереднєНаступна gt; gt;

Увага, тільки СЬОГОДНІ!