Психогігієна, психопрофілактика та реабілітація як види діяльності медичного психолога
Відео: Психіатрія
Психогігієна - це сукупність медичних і психологічних знань, необхідних для забезпечення, збереження та підтримання психічного здоров`я. Психогігієна включає в себе:1) вікову психогигиену (особливе значення має психогігієна дитячого та похилого віку) -
2) психогигиену побуту (емоційне самовладання, профілактика алкоголізму) -
3) психогигиену трудової діяльності і навчання (створення сприятливого психологічного клімату в трудовому колективі, профілактика конфліктів, промислова естетика, гігієна розумової праці) -
4) психогигиену сімейного життя (психологічний клімат у сім`ї).
Психопрофілактика - це система заходів, спрямованих на зниження нервово-психічної захворюваності, на попередження виникнення психічних захворювань. Психопрофілактика включає в себе розробку і впровадження законодавчих заходів, спрямованих на охорону психічного здоров`я, поліпшення виробничих і побутових умов життя людей. Важливий засіб психопрофілактики - пропаганда психогігієнічних знань і здорового способу життя, психологічне просвітництво. З метою психопрофілактики важливо виявляти початкові симптоми психічних захворювань. Для цієї мети в системі охорони здоров`я існують психодиспансер, які займаються обліком, виявленням та лікуванням захворювань. В їх діяльності беруть участь і медичні психологи.
Медичні психологи беруть участь також в психологічної та соціальної реабілітації хворих. Тривале перебування хворих в стаціонарі призводить до "госпітов-лізм", що виявляється у втраті соціальних зв`язків і професійних навичок. Реабілітація полягає в проведенні комплексу медичних, педагогічних, професійних, психологічних заходів, спрямованих на відновлення працездатності, особистого і соціального статусу людей, які перенесли захворювання. Психотерапевтичний вплив займає в цьому комплексі заходів важливе місце. Основна мета психотерапії на даному етапі - відновлення втраченої активності хворого, відновлення його здатності до активного життя, допомога хворому в правильній оцінці своїх можливостей. Тривале перебування в стаціонарі викликає у хворих виражену астенію, посилення хворобливих симптомів, емоційну напруженість, почуття страху при переході з постільного режиму до активних рухів. У багатьох хворих внаслідок захворювання втрачається здатність до колишньої праці, з`являється необхідність пристосуватися до нової роботи і побуті. В результаті виникають побоювання, підвищується тривожність.
Тому основні завдання психотерапії на етапі реабілітації зводяться до виховання у хворих оптимізму, віри в свої сили, готовності до активного життя і позитивних контактів з оточуючими.
Як психопрофилактического і реабілітаційного заходів може використовуватися і санаторно-курортне лікування. Крім таких лікувальних факторів природи як сприятливий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі, досить широко застосовуються також фізіотерапія, лікувальна фізкультура, масаж і психотерапія. Важлива роль медичного психолога в даному випадку може полягати в організації психотерапевтичних занять, проведення сеансів релаксації, аутотренінгу, музикотерапії.
Поділитися в соц мережах:
Схожі